20.02.2024 р. у конференц-залі ВСП «Стрийський фаховий коледж Львівського національного університету природокористування» відбувся виховний захід, присвячений трагічним подіям 10-річної давності, які назавжди змінили хід нашої історії…
Революція гідності, або Єврореволюція, – політичні та суспільні зміни в Україні з 30 листопада 2013 року до лютого 2014 року, викликані протестами українців проти насильницького розгону мирної акції студентів та громадських активістів…
Учасниками заходу були здобувачі освіти груп ОФ-11 (куратор Василь Борис) та К-12 (куратор Тетяна Гавриляк).
Розпочав зустріч викладач коледжу Василь Борис, який пригадав події, що вилилися у багатотисячні протести, які відбувалися в столиці України, та який резонанс вони викликали.
Далі до присутніх звернулася Леся Павлів, поетеса, колишня викладачка української мови Стрийського технікуму. Вона прочитала ряд своїх поезій, в яких відчувався біль за долю Української держави. Зокрема, у вірші «Моя Україна» звучали такі слова:
…В молитвах за тебе, моя Україно,
Розкидана, зболена,
Розкидана вся по світах,
На торжищах
Мова твоя солов’їна
Гріхами озветься
В облудних серцях…
Здобувачка освіти групи ОФ-11 Анастасія-Марія Борисович прочитала авторський вірш «Розбиті вітражі», в якому намагалася донести до слухачів своє бачення кривавих подій на Майдані:
…Немов діаманти розсипані в небі,
Мов зорі, мов мрії, незбуті надії,
Десь там серед них спочиваєте ви,
Найяскравіші зорі, найясніші шляхи.
І не поясне ніколи жодна з історій,
Жоден із віршів, написаних кимось,
Про болі утрати, про миті надії,
Про те, що веде, в темряві ліхтарями.
І я не поясню, і я не опишу.
Скупі ці слова не опишуть нічого,
Розбиті надії, загублені мрії,
Та до самого кінця незламану волю…
Пригадалася трагічна доля наймолодшого із Небесної Сотні – 17-річного Назара Войтовича, який був єдиним сином у батьків:
…І як нам жити тепер, мій сину,
Дивитись на сонце і небо синє,
Весну зустріти без тебе, надіє –
У грудях серце болить і мліє.
Цей біль терпіти уже несила,
Звіринна влада тебе убила,
І доки звірі будуть на волі
Не дасть Вкраїні Бог кращої долі…
…Невинні жертви – земля Вам пухом,
Дай же нам, Боже, скріпитись духом,
А ти, народе, в руках владу тримай,
Про Небесну Сотню завжди пам’ятай.
(уривок із вірша «Наймолодший із Небесної Сотні» Василя Бориса).